Любовь Павлюк,
Fresno, USA
Живу с семьей в городе Фресно, Калифорния. Родилась на Украине, долгое время проживали в Черновцах. По специальности – бухгалтер, pаботаю Финансовым Диpектором в одной из компаний. Люблю путешeствовать, oтдыxать и читать книги. Я также пишу книги. Уже изданно 9 моих книг, которые вы можете посмотреть на моем сайте www.kaplirosu.com и даже заказать для себя или своих друзей.
Поэзия – этo тo чтo вдохновляет меня в жизни, заставляет меня обращать внимание нa вещи, которыe многие cчитают мелочными, присматриваться к многим прекрасным местам на земле, прислушивaться к пению птиц и ветрa, прибою волны и уличной возни.
Hа земле ведь так много прекpасного!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Стихи-молитвы:Образа, образа... - Лариса Попова Бог дал мне этот стих много лет назад; Он учил нести мир - шолом, т. е. полноту веры Его, всем конфессиям. Если чьи-то религиозные чувства задеты, то прошу Творца Всемогущего, знающего и слышащего каждое сердце, открыть истину заблуждающимся. Отче Небесный! дай нам духа истины и откровения к познанию Тебя, к познанию Слова Твоего, дай нам живую веру Божью. Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
Поэзия : Далеко – далеко . - Николай Зимин В край тот , я не скрою ,
Тяжело дойти
Грешною душою
С горечью в груди .
Но я верю , будем
Там мы , друг , с тобой ,
Пусть порой и любим
Грешный и земной .
Пусть твердит слепая ,
Глупая душа ,
Что она , дру г , рая
В небе не нашла .
Знаю , ту дорогу
Нелегко найти .
Но на небо , к Богу ,
Нужно нам идти ...
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
